Закрыть

Чи зможуть денацифікувати Росію, як Німеччину після Другої світової війни

Чи зможуть денацифікувати Росію, як Німеччину після Другої світової війни

Денацифікація Німеччини. Скріншот: kanaldom.tv

Створення трибуналу російських воєнних злочинів — головна тема зустрічі міністрів юстиції країн Group of Seven, які відбулась наприкінці листопада 2022 року. Натомість українські посадовці вважають, що суду замало. Росію, на їхню думку, мають денацифікувати. Такий процес після Другої світової війни пройшла Німеччина. П’ять цікавих фактів цього періоду історії дивіться у матеріалі «Ранку Вдома».

Знищення символіки нацистів

Найпершою мішенню під час денацифікації Німеччини стала символіка гітлерівського режиму. Західні союзники почали знімати свастику з будівель. У квітні 1945 року американці видовищно підірвали приміщення на стадіоні Нюрнберга, де Гітлер приймав паради. Всі німці мали добровільно здати портрети Фюрера, нацистські прапори та одяг з символами режиму, для показового знищення.

Нюрнберзький процес

В листопаді 1945 року у Нюрнберзі розпочалася серія міжнародних трибуналів. Зрештою судді визнали винними 161 особу, з яких 37 стратили. На судовий процес нацистам заборонили одягати свої військові нагороди та свастику. Організатори пішли на такий крок, аби високі чини, які скоїли геноцид, мали найменш пристойний вигляд. Водночас великі підприємства, які забезпечували Третій Рейх уникли покарання.

Чистки серед населення

Американці опитали багатьох німців, аби виявити тих, хто затято підтримував Гітлера. Також намагались виявити німців, які переслідували євреїв. Втім, проаналізувати усі анкетні дані опитаних американців не змогли. Не вистачало фахівців. Щоб хоч якось завершити цей процес довелося зробити багато виключень. Тож дехто з німців просто не міг обіймати певні посади або просто сплатив штраф. Водночас Радянський союз, у своїй зоні окупації Німеччини, запроторював усіх підозрюваних до концентраційних таборів. Тобто проводив не денацифікацію, а нові репресії.

Покарати усіх нацистів не вийшло

Покарати всіх не змогли, бо тоді довелося б посадити за ґрати дев’ять мільйонів німців. До прикладу, на водоканалі міста Кельн переважна більшість працівників була у партії Гітлера. Якби їх запроторили до в’язниці, то умісті просто не було б води. Згодом Холодна війна й зовсім відвернути світ від  процесу денацифікації. 

«План Маршалла»

Провал денацифікації дуже скоро показав, що більшість німців досі вважали Гітлера хорошим лідером, який припустився деяких помилок. У 1950-х понад 40% мешканців Німеччини ненавиділи євреїв. Історики вважають, що стати вільною та тихомирною країною Німеччині допоміг «План Маршалла». Він передбачав відновлення економіки й виробництва, запровадження демократичних інституцій. Вважалося, якщо країна починає жити набагато краще без тоталітарного лідера, її мешканці самі відмовляються від хибних поглядів. Свою роль також зіграла реформа освіта та зміна поколінь. Яскравий приклад таких змін продемонстрував у грудні 1970 року німецький канцлер Віллі Брандт. Він став на коліна перед пам’ятником закатованих євреїв у Варшавському гетто. Це відкрило шлях до примирення між Польщею й Німеччиною.

Також цікаво: Порушення прав людини під час війни: інтерв’ю з юристкою Аліною Павлюк

Підпишись на Facebook каналу «Дом»Не пропусти наші відео в YouTube «Дому»

Поделиться в соц сетях:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

0 комментариев
scroll to top